Розумні електромережі, або що таке Smart Grid?

     Питання економії електроенергії на сьогоднішній день є актуальним, оскільки споживачі електроенергії, то житлові і комерційні будівлі часто і багато витрачають її даремно, а організації, які займаються експлуатацією таких будинків, не знають, скільки електрики споживається в кожний момент часу. Адже існуючі мережі не оснащені системою зворотного зв’язку та цифровими контролерами, які б змогли допомогти з розподілом енергії і дозволити заощадити її. Тому інфраструктура електростанції і керування повинні ставати все більш «розумними», щоб забезпечити розподіл енергії, отриманої з різних джерел. Мережі повинні вміти керувати передачею енергії та її споживанням, причому, робити це в режимі реального часу, з максимальною ефективністю та на основі використання нових вимірювальних технологій.
«Інтелектуальні мережі», більш відомі під оригінальною назвою Smart Grid, вирішують всі ці проблеми. Вони оснащені промисловими контролерами і тому, крім свого основного призначення, можуть забезпечувати також передачу даних і доступ в Інтернет, використовувати джерела відновлюваної енергії і скорочувати споживання останньої. Споживачі в такій мережі можуть отримувати докладну інформацію про те, на які цілі і скільки електроенергії вони витрачають. Але про все по порядку.
Де закінчується звичайна мережа і починається інтелектуальна? Однозначну відповідь на це питання навряд чи зможе дати навіть дуже підкований фахівець. У Smart Grid немає єдиного усталеного визначення і більшість спеціалістів тлумачать його по-своєму, переслідуючи кожен свою мету. Скласти визначення для інтелектуальних мереж можна з двох складових: мети створення інтелектуальних мереж та технологій, які розуміються під інтелектуальними мережами.
Створення концепції Smart Grid за кордоном переслідувало такі ключові завдання:
 Підвищення надійності електропостачання та безвідмовності роботи системи (слід сказати, що початок розвитку концепції Smart Grid в США поклав ряд великих системних аварій на території країни);
 Підвищення енергетичної ефективності;
 Збереження навколишнього середовища.
Державна інноваційна фінансово-кредитною установа, тримаючи руку на пульсі інноваційних новин і розуміючи стратегічне значення енергоефективності країни, проявила ініціативу впровадження систем Smart Metering I Smart grid разом з представниками Мазовецького кластеру ICT.
7 листопада 2016 року представники Державної інноваційної фінансово-кредитної установи разом з представниками Мазовецького кластеру ICT провели зустріч з керівництвом ПАТ Хмельницькобленергео та ПАТ Львівобленерго.
На даній зустрічі обговорювались перспективи модернізації регіональних електромереж, зокрема впровадження інтелектуальних систем «Smart grid» і «Smart metering» на локальному рівні як пілотний проект. Варто відзначити, що успішна реалізація даних проектів для України є початоком нової ери енергоспоживання, і дозволить не тільки поліпшити систему енергоспоживання, але й відкрити двері для інших важливих проектів для України.

Інтерв`ю Голови правління Державної інноваційної фінансово-кредитної установи Володимира Ставнюка

     Швейцарія – країна №1 в світі по кількості інновацій. Чи зможе наша держава повторити її досвід, і що для цього потрібно – знає голова Державної інноваційної фінансово-кредитної установи Володимир Ставнюк.
Невелика гірська країна з мізерними запасами природніх ресурсів сьогодні має одну з найпотужніших, інноваційно-направлених економік. Вона очолює основні міжнародні рейтинги світових інновацій. В чому причина?
– Власне кажучи, відповідь і лежить в першій частині Вашого запитання – Швейцарія дійсно довгий час була небагатою країною з невеликим сільськогосподарським потенціалом. Але нестача ресурсів – енергетичних та фінансових змушували швейцарців йти на ризиковані, але як пізніше виявиться, надзвичайно продуктивні кроки. Саме потреби і брак ресурсів зробили Швейцарію процвітаючою.
– Патентування – наступний чинник, що сприяв розвитку інноваційного бізнесу, в тому числі і IT індустрії. Доволі показовим є не лише спрощена система затвердження патентів, а також конкеретні цифри. Приміром тільки в 2014 році в Швейцарії було подано понад 43000 патентів, загалом дана країна посідає 8 місце по кількості патентів у світі. До слова, наразі Державна інноваційна фінансово-кредитна установа здійснює підтримку всіх стартапів та інноваційного бізнесу в питанні патентування, адже розуміє важливість такої допомоги.
– Наступним чинником успішної розбудови іноваційного простору стала міграція. Свідоме залучення французських і німецьких спеціалістів ще з XVIст. стала трендом, який визначив подальший успіх розвитку економіки. І зараз Швейцарія, незважаючи на колосальний внутрішній резерв знань і досвіду не перестає залучати іноземні технології і найкращих спеціалістів з усього світу. Що стосується України, то тут варто відзначити, що нашою установою тільки в 2016 році було залучено до переговорів низку інвесторів та розробників з новітніми технологіями.
– Інноваційний бізнес має розбудовуватись за рахунок приватного капіталу – дану тезу Швейцарія засвоїла тоді, коли усвідомила, що найбільшу потребу у технологічних змінах відчуває не держава, а приватний бізнес. Конкуренція, розуміння того, що єдина умова вистояти в сучасному бізнес-світі – змінюватись, – змушує приватні компанії Швейцарії інвестувати більше 60% в наукові розробки та дослідження. Вдумайтесь – 18 мільярдів швейцарських франків від приватного сектору – воістину країна першопроходців, чи не так?
Як бачите, досвід передових інноваційних країн хоч і є певною мірою унікальним, але може і повинен бути запозиченим. Державна інноваційна фінансово-кредитна установа працює над розвитком інноваційного сектору, шляхом залучення інвестицій – як іноземних, так і внутрішніх. На наше глибоке переконання – інноваційний бізнес зробить нашу державу могутньою, заможною і поважною.
Ми закликаємо всіх інвесторів та розробників звертатись до нас, адже ми розуміємо наскільки важливою є державна підтримка. І ми впевнені, що зможемо бути корисними.

В Києві пройшла міжнародна конференція бізнесу “Outsource people 2016 Kyiv”

     Голова правління Державної Інноваційної фінансово-кредитної установи Ставнюк Володимир від Міністерства економічного розвитку і торгівлі  провів відкриту зустріч на Міжнародній конференції бізнесу “Outsource people 2016 Kyiv”,що відбулася 5 листопада 2016 року.
Ставнюк Володимир у своїй промові зазначив про інвестиційні можливості, які надаються установою для реалізації стартапів та розвитку бізнесу.І наголосив, що Установа готова надавати всебічну підтримку бізнес-індустрії ІТ.

Україна. Відкрита для ІТ

Whatsapp, Pay Pal, Мрія, Petcube. А ви знали, що всі вони мають українське коріння? Україна – центр розвитку програмного забезпечення #1 у Центрально-Східній Європі і 4-ий найбільший у світі експортер ІТ-продуктів та послуг. Сьогодні в країні працює більше, ніж 100000 ІТ-спеціалістів. Уряд України також надає потужну підтримку у розробці програмного забезпечення.

Україна відкрита для розробки програмного забезпечення, заснування центрів розробки, електронної комерції та стартапів. Відкрита для ІТ. Відкрита для Тебе!

Відео створене за підтримки Western NIS Enterprise Fund

Державна інноваційна фінансово-кредитна установа підтримує реформування системи правової охорони інтелектуальної власності

     Державна інноваційна фінансово-кредитна установа підтримує РЕФОРМУВАННЯ системи правової охорони ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ, оскільки якісне управління інтелектуальною власністю зможе активно підтримувати національну економіку України.
Національна Академія правових наук України, Харків, Національний форум з питань інтелектуальної власності.
Разом з першим віце-прем’єр міністром України Степан_Кубів, науковцями та громадськістю обговорили та визначили алгоритм дій, щодо реформи системи правової охорони інтелектуальної власності. Підписали меморандум про співпра цю між Харківською ОДА, обласною радою та Міністерством_економічного_розвитку_і_торгівлі_України
Інтелектуальна власність – це питання національного значення та національної безпеки.

reformuvannya-pravovoyi-ohorony3 reformuvannya-pravovoyi-ohorony2 reformuvannya-pravovoyi-ohorony1

В Державній інноваційній фінансово-кредитній установі, відбулася зустріч з представником компанії AVIC-INTL

     22 жовтня 2016 року в Державній інноваційній фінансово-кредитній установі, відбулася зустріч з представником компанії AVIC-INTL – глобально диверсифікованою холдинговою компанією, яка здійснює операції по всьому світу, паном Син Мен та Екс-премєр Міністром Вірменії, представником інтересів компанії AVIC Грантом Багратяном, також приймали участь у переговорах директор департаменту залучення інвестицій Міністерства економічного розвитку і торгівлі – Демчук Андрій Васильович, виконавчий директор High Tech Office Андрій Бірюков, та доктор економічних наук, професором, проректором з навчально-методичної роботи Університету Банківської Справи Кравченко Іриною Семенівною.
Під час зустрічі обговорювали перспективні напрямки спільної діяльності у сфері інфраструктури міста та енергетики.avic-intl1 avic-intl2

Стартапи один з основних індикаторів розвитку економіки країни

     Державна інноваційна фінансово-кредитна установа вважає стартапи одним з основних індикаторів розвитку економіки країни. Бізнес-простір кожної країни оцінюється з точки зору успішності проектів, створених з нуля. Крім того, завбачливі інвестори самі активно шукають нові напрямки для бізнесу, адже вони прекрасно розуміють, що більш високий прибуток можна отримати там, де відсутня жорстка конкуренція.
Український туристичний сервіс TripMyDream виграв міжнародний стартап-конкурс Seedstars Summit 2016, фінал якого пройшов у швейцарській Лозанні. Компанія боролася за звання переможця в числі десяти фіналістів, серед яких команди з Європи, Африки та Америки. TripMyDream дістався головний приз – інвестиції на суму в півмільйона доларів, повідомляє Ain.ua.
ТripMyDream почав працювати в травні 2015 року. Цей сервіс підшукує подорож без вказівки точки призначення. Досить вписати в форму місто вильоту, період і вид відпочинку (зимовий / літній / екскурсійний), планований бюджет – і TripMyDream видасть самі відповідні і економні результати.

ІНДУСТРІАЛЬНІ ПАРКИ: шанс для економіки

Державна інноваційна фінансово-кредитна установа активно співпрацює з Асоціацією індустріальних парків України.
Співпраця з АІПУ сприятиме налагодженню ефективної взаємодії з інвесторами, а також дасть можливість вітчизняним підприємствам створювати, а також просувати кращі практики створення і функціонування індустріальних парків в Україні. Діяльність Асоціації базується на принципах єдності, прозорості, взаємної вигоди та збереження навколишнього середовища.
Нещодавно Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект № 2554а-д “Про внесення змін до розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України щодо розвитку вітчизняного виробництва шляхом стимулювання залучення інвестицій в реальний сектор економіки через індустріальні парки”. Сприятиме він модернізації вітчизняної економіки чи створенню податкового раю для обраних – давайте розберемося.

Бізнес не може терпіти
Співавторами законопроекту є 18 народних депутатів. Рекомендації його ухвалення Верховною Радою в першому читанні передувало широке обговорення на засіданнях робочих груп, де спільно з представниками Мінфіну, Мінекономрозвитку, ДФС, експертного середовища вивірялася кожна буква закону. Законопроект 2554а-д комітет розглянув на своєму засіданні ще 20 квітня 2016 р., оскільки, як справедливо зауважили колеги по комітету, бізнес терпіти не може – в нього запасу міцності вже немає. На жаль, низка народних обранців не поділяють таку точку зору.
industrialni-parky-2Базовий Закон України «Про індустріальні парки» було прийнято ще в 2012 році. Він передбачав, зокрема, звільнення суб’єктів індустріального парку від сплати ввізного мита за ввезення устаткування, обладнання та комплектуючих до них, що не виробляються в Україні. Механізм надання податкових послаблень не був досконалим, а пряма державна підтримка індустріальних парків наскочила на риф економічної кризи.
Залучення інвестицій через індустріальні парки може радикально підвищити інвестиційну привабливість України і сприяти вкладенню в нашу економіку близько 8 млрд. дол. Йдеться також про промислову модернізацію економіки, переорієнтацію її з сировинної на високотехнологічну. На такі проекти покладаються великі надії через залучення в регіони потужних інвесторів, що, в свою чергу, сприятиме створенню нових робочих місць (до 300 тис.) і значному збільшенню надходжень до бюджетів усіх рівнів.
Передбачено, що учасники індустріальних парків звільнятимуться від оподаткування податком на прибуток впродовж перших п’яти років, а ще в наступні п’ять років користуватимуться пільгою зі сплати податку в розмірі 50%, тобто сплачуватимуть його за ставкою 9%.
В частині ПДВ планується надати учасникам індустріальних парків право на розстрочення сплати податку на термін до 60 календарних місяців без нарахування процентів та пені при ввезенні ними на митну територію України за їх заявою у митному режимі імпорту устаткування, обладнання та комплектуючих до них без сировини.

Пільги і критерії
Пільги з місцевих податків стосовно індустріальних парків можуть надаватися органами місцевого самоврядування.
У минулому Україна має негативний досвід функціонування вільних економічних зон і технологічних парків. Тому в доопрацьованому законопроекті усунуто всі лазівки, які можуть виникати на практиці, і передбачено чіткі критерії, що дають право користуватися пільгами. Вони такі:
сума дохідів від здійснення господарської діяльності становить не менше як 70% доходів від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг;
розмір нарахованої заробітної плати штатним працівникам є не меншим трьох розмірів мінімальної заробітної плати;
середньооблікова кількість штатних працівників – не менше як 30 працівників.
Жодної прив’язки до конкретних галузей української промисловості законопроект не має.
При цьому всі учасники індустріальних парків щокварталу звітуватимуть щодо діяльності з отриманою пільгою зі слати податку на прибуток. У разі порушення вимог, встановлених для учасників індустріальних парків, здійсненні діяльності, не передбаченої законопроектом 2554а-д, податок на прибуток сплачуватиметься за загальною ставкою – 18%.
Особливо звертаю увагу, що пільг зі сплати ПДВ з виготовленої продукції немає. А це означає, що учасник індустріального парку, не маючи податкового кредиту при ввезенні обладнання на територію України, буде сплачувати до бюджету податкові зобов’язання з ПДВ в повному обсязі. Підкреслю: право на включення до податкового кредиту сум податку з вартості ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту устаткування, обладнання та комплектуючих до них виникає тільки в частині фактично сплачених коштів.
Що також пропонується? За заявою платника контролюючий орган надає розстрочення сплати ПДВ терміном до 60 календарних місяців, без нарахування процентів та пені, при ввезені на митну територію України у митному режимі імпорту: устаткування, обладнання та комплектуючих для облаштування індустріальних парків та подальшої експлуатації; для здійснення господарської діяльності у сфері переробної промисловості, а також науково-дослідної діяльності, діяльності у сфері інформації і телекомунікацій. Так само, як і випадку з податком на прибуток, в разі нецільового використання ввезеного устаткування законопроектом передбачено наслідки. А саме: платник зобов’язаний сплатити різницю між сумою ПДВ, що мала бути сплачена.
Інакше кажучи, жодних умов, що призводили б до дискреції податкової бази або створення неконкурентного середовища для одних платників податків порівняно з іншими, не передбачено.

Світова практика
В економічній практиці ідея створення індустріальних парків не є новою. Багато держав світу за їх допомогою активізували інвестиційну та інноваційну сфери економіки. Парки створювали умови для виникнення нових підприємств, реорганізації вже існуючих, зародження нових сфер бізнесу. Впровадження високих технологій у виробництві збільшувало обсяги та асортимент випуску продукції, підвищувало конкурентоспроможність економіки і, що дуже важливо як на сьогодні, створювало нові робочі місця.
Позитивний досвід таких країн, як Росія, Словенія, Чехія, США, Англія, де було засновано індустріальні парки як спеціалізовані об’єкти власника, лише підтверджує ефективність новації. У Туреччині закон щодо організованих промислових зон було ухвалено ще у 2000 р. — створено 263 індустріальні парки, 148 з яких уже функціонують. Лише за період з 2002 р. по 2010 р. ВВП Туреччини та її експорт збільшилися втричі. У Китаї функціонують п’ять СЕЗ та 54 індустріальні парки, які забезпечують 10% ВВП, 30% прямих іноземних інвестицій та 37% товарного експорту.
У світовій практиці 1 га території індустріального парку — це від 1 до 5,0 млн. дол. інвестицій та від 20 до 50 нових робочих місць. За даними експертів, на створення індустріальних парків в Україні необхідно від 7 до 10 тис. га, що становить не більше 0,00017% земельних ресурсів України.
Досвід зарубіжних країн свідчить, що створення індустріальних промислових парків — один з перспективних шляхів залучення інвестицій, зокрема іноземних, для розвитку економіки. Тож Україні на даному етапі її розвитку доцільно не вигадувати щось нове, а перейняти світовий досвід.
Перспективи інвестування
4 жовтня 2016 р. законопроект 2554а-д прийнято в першому читанні за великого шквалу критики і мінімальної кількості голосів (227). Як справа піде далі, покаже час і готовність політиків перейти від вішання на кожну податкову пільгу ярликів «офшори» (щоправда, цього разу внутрішні) до використання одного з небагатьох шансів залучення інвестицій в Україну.
Завтра кредити міжнародних донорів закінчаться, податкову реформу ще не відомо коли буде реалізовано, а економіку вже зараз потрібно виводити з колапсу. Хоча б і з допомогою надання преференцій індустріальним паркам. Можливо, потрібно з чогось починати?
Ніна ЮЖАНІНА, голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики

Інтерв`ю Голови правління Державної інноваційної фінасово-кредитної установи

В Україні існують науковці здатні генерувати інноваційні розробки світового рівня.Про можливості фінансової підтримки інноваційного бізнесу з боку держави, розповідає Голова правління Державної інноваційної фінансово-кредитної установи – Ставнюк Володимир Валерійович.

Роумінг між Україною та Європейським союзом стане дешевшим

Степан_Кубів оголосив про створення єдиного цифрового простору, в результаті якого значно зменшиться плата за роумінг між Україною та ЄС.
Найближчим часом завдяки запровадженню спільного цифрового простору має зменшитися плата за роумінг між Україною та Євросоюзом. Про цей проект повідомив у середу, 19 жовтня, перший віце-прем’єр-міністр України Степан Кубів, який водночас очолює #Міністерство_економічного_розвитку_і_торгівлі_України.
Заява пролунала під час переговорів з представниками Єврокомісії в Брюсселі, повідомляє прес-служба Міністерство економічного розвитку і торгівлі України .
Із членом Європарламенту Міхалем Боні Степан Кубів обговорив польський досвід цифровізації та інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС. Зокрема йшлося про розбудову цифрової інфраструктури України, запровадження системи електронного урядування, електронну торгівлю.
Подальші перспективи використання єдиного цифрового простору ЄС-Україна-країни Східного партнерства обговорювалися на міністерському засіданні ініціативи ЄС «Цифрове співтовариство» за участі Єврокомісара Гюнтера Оттінгера та єврокомісара Йоханнеса Хана.
У свою чергу Степан Кубів зауважив, що економічний ефект від поширення широкосмугового доступу до Інтернету в Україні оцінюється у додаткових 4-6 млрд євро на рік до ВВП на кожні 10% нових споживачів.
Степан Кубів також відзначив важливі успіхи цифровізації в Україні. Прикладом є, зокрема, система публічних держзакупівель ProZorro, стратегія кібербезпеки, схвалена у березні 2016 і реформа інтелектуальної власності, яка передбачає цифровізацію збору роялті та багато інших проектів.
“Для посилення цієї сфери працюємо і над законодавством. Це низка законопроектів про електронну комерцію, про хмарні технології, про електронні комунікації, про електронні довірчі послуги”, – додав Степан Кубів та зауважив, що подальший розвиток цифрової галузі є надзвичайно важливим пріоритетом для Уряду України.
На двосторонній зустрічі з Гюнтером Оттінгером, єврокомісаром з питань цифрової економіки та суспільства говорили про спільні інноваційні проекти та широкомасштабне запровадження технології 5G.
Гюнтер Оттінгер відзначив важливість спільного з Україною проекту зі зменшення плати у роумінгу через запровадження спільного цифрового простору.